Волинь унікальна

Версія для друку

Місто Володимир-Волинський

 

Городище – «Вали» Х – ХІV ст. + «Князівський шлях до трону» Городище "Вали" - пам'ятка археології національного значення. Саме за цими тисячолітніми валами знаходився центр стародавнього Володимира - князівський замок і церква. Від цього центру розходилися вулиці, де проживав простий люд. Місто було оточене  земляними валами і дістатися до нього можна було тільки через декілька брам - Київську, П'ятницьку, Гридшину, Водопійну. Така фортифікація виконувала оборонну функцію.

На даний момент на території городища знаходиться культурний простір «Князівський шлях до трону», де розташовано дере’яні фігури 5 волинських князів, вартового та найбільшого в Україні різьбленого  дерев’яного трону (висота 3 метри 30 сантиметрів, ширина 2 метри 67 сантиметрів).

 

Успенський собор (Мстиславів храм) (1156-1160 рр )є найдавнішим храмом Волинської області, Пам'ятка є усипальницею Галицько-Волинських князів.(гробниці-аркасолії розташовані у північній і південній стінах храму).  У минулі часи при Соборі діяла іконописна майстерня, функціонувала богословська школа, вінчалися волинські князі, укладалися угоди між князівствами. Протягом 12 – 14 ст. в Успенському соборі коронувалося на володимирський престол 17 волинських князів. Згідно давніх переказів колись від собору відходив підземний хід, який з'єднував його із Зимненським монастирем. Унікальною є акустика храму, яка досягається завдяки глечикам-голосникам, котрі замуровані у склепінні і стінах пам'ятки.

Найвідомішою реліквією собору є Хрест з 16 століття. Цей витвір сакрального мистецтва написаний на кипарисній дошці невідомим художником, його вік налічує понад 500 років. 16 століттям датується ікона Братська Богородиця. Її ,згідно історичних джерел, подарував собору єпископ Васіан як згадку про відбудову святині після нашестя заволзьких татар. Ікона є мироточивою( з неї стало виділятися  миро у 2017 році).

 

Василівська церква(14-15 століття) – храм ротондного типу(кругла церква),  збудована у епоху Волинсько-Галицького князівства. Особливість архітектури храму полягає в тому, що по периметру споруди є 8 контрфорсів (виступів), які створюють ефект хвилястої стіни, тобто Василівська церква – круглий храм з хвилястими стінами, який нагадує квітку з восьми пелюстками. Краєзнавці переконані, що аналогічного храму немає ніде у світі.

Унікальною реліквією Василівської церкви є ікона Богородиця – Одигитрія (16ст., у перекладі з грецької мови – Та, яка показує дорогу), яка написана на дерев'яних дошках невідомим художником. Прихожани храму вважають ікону чудотворною. Вік ікони налічує понад 500 років, раніше вона знаходилася у церкві Введення в храм Пресвятої Богородиці. Церква згоріла, ікона горіла ,але уціліла і ї перенесли до Василівської церкви. Значну історичну вартість мають ікона Різдва Христового(18ст) та іконостас храму (18ст).

Згідно переказу Василівську церкву збудували за один день воїни князя Володимира Великого . Князь з військом повертався з Карпат, де переміг плем'я білих хорватів. Він вирішив подякувати Богові за перемогу і наказав, аби кожен воїн приніс по одній цеглині – так воїнами князя Володимира була збудована ця церква. У північній стіні церкви у 1914 році було знайдено дошку з таємничим написом, з якого вдалося розшифрувати три слова « Боже, поможи князю!». (ім'я князя – невідоме). Дошка нині зберігається у музеї міста Загреб(Хорватія).

 

Цікавим для туристів є підземелля Собору Різдва Христового (1770р). У ньому знаходиться підземна церква Пресвятої Богородиці з криптами(похованнями) ченців і духовенства. Важливою для віруючих є ікона з мощами святого Феодосія Чернігівського. Окрасою храму є рушники і хоругви, оздоблені вишивкою. У 18 столітті у них розташовувався Володимирський колегіум – потужний навчальний заклад того часу.

 

Костел Святих Іоакима і Анни (1754рік)  є єдиним храмом міста Володимира-Волинського , у якому зберіглися фрески – на бічних стінах можна побачити  старовинні зображення ангелів. У костелі зберігається ікона та мощі(частинка тіла) святого Йосафата Кунцевича – уродженця Володимира-Волинського, святого греко-католицької церкви.

 

Володимир-Волинський історичний музей ім.О.Дверницького. Омелян Миколайович Дверницький походив з дворянського роду. У 19 столітті, він, юрист за фахом, очолював з'їзд мирових посередників на Володимирщині. Був великим шанувальником історії рідного краю. Йому вдалося зібрати значну колекцію старожитностей – понад 500 старовинних експонатів, серед яких – рукописні Євангелія 16ст, ікони, монети. Зібрані речі помістив у Давньосховищі святого Володимира – праобразі  першого у Володимирі історичного музею. На даний момент у музеї зберігається понад 18 тисяч експонатів основного фонду, потужною є колекція археологічних експонатів(вік окремих з них налічує до 5 тисяч років, зокрема фрагменти трипільського посуду), велику історичну цінність має глечик культури шнурової кераміки ( 2 тис. до н.е.). Вартою уваги є колекція нумізматики ( срібні монети Римської імперії і Середньовічної Європи, празькі гроші, монети-боратинки 17ст, монети Російської імперії) та боністики(паперові гроші), колекція етнографії, живопис Миколи Букатевича, Мирослава Зубінського, Володимира Караваєва. Цікавими для відвідувачів є колекція зброї, колекція стародруків, меморіальні речі історика Олександра Цинкаловського та поліглота Агатангела Кримського.

Гордістю музею є колекція сакрального мистецтва, зокрема ікони 16-19 століть. Особливо цінною є ікона 16 століття «Спас Нерукотворний», котра є ровесницею епохи Леонардо да Вінчі.

 

Творча майстерня Бойко Анатолія Ігоровича За 25 років творчої діяльності  опанував 17 мистецьких технік, серед яких є 2 авторські, котрі не мають аналогів, що засвідчено  Національним реєстром рекордів.  Автор техніки обробки очерету, яка ніким раніше не використовувалася. Опанував холодну ковку по металу, оздоблення яєчної шкарлупи металом та камінням. Вперше на яєчній шкарлупі примінив техніку «Фаберже». Винайшов ще одну унікальну техніку – витягування яєчної шкаралупи.

Техніка новітнього писанкарства Анатолія Бойка на сьогодні не має аналогів у світі. Її, на основі українського писанкарства, Анатолій Бойко розробляв три роки. У ній закладені традиції та символи багатьох тисячоліть від трипілля до сучасності з використанням сучасних технологій різьблення по яєчній шкаралупі та холодної ковки по металу.

 

Дерев’яний будинок скульптура по вул.Драгоманова Скульптора Олега Дубинчука називають «сільським Голованем», «дерев’яним Голованем». Його будинок вважають аналогом будинку Голованя у Луцьку чи київського будинку з химерами.

 


Некорекний ввод!
Невірний
захісний код!